Я прийшла на гімнастику у 6 років. Пам’ятаю цей день, коли батько вирішив мене віддати на дзюдо. Ми прийшли до спортивної школи у місті Кропивницький та пішли до тренера дзюдо, але він сказав, що у них є чудова секція художньої гімнастики, він нас провів у зал.
Я коли зайшла, у старших була хореографія із супроводом піаніно. Я відразу закохалася і тренер дозволив мені посидіти подивитися тренування, так просиділа все тренування, мене ледве забрала від туди мама.
З того часу я старанно та з задоволенням ходила на тренування. Я вже тоді зрозуміла, що хочу бути схожою на свого тренера і мріяла тренувати дітей. Їздила я по всій Україні, займала призові та перші місця на Всеукраїнських, Міжнародних турнірах.
Закінчила спорт я через травму, але любов моя не пропала до цього прекрасного спорту. Я зараз із задоволенням треную своїх маленьких гімнасток з надією та прагненням виховати з них справжніх спортсменів, які так само горітимуть цим спортом як і Я ❤️